Лідія та Олександр Пилипенки проживають разом 72 роки
Ми завітали до чудової родини Лідії та Олександра Пилипенків, щоб почути про їхню історію кохання терміном в 72 роки.
Це люди, які пронесли свої почуття крізь роки. Люди, яких не зломали ні час, ні події, а ні обставини.
Життя цього подружжя не було легким та безхмарним, а навіть навпаки.
Пані Лідія з юних років була привчена до тяжкої праці, адже три її сестри померли під час голодомору, а в десятилітньому віці вона втратила ще й батька. Тяжкі часи бідності не зламали цю мужню жінку.
Її чоловік Олександр споглядаючи на свою дружину також згадує ті часи -,,Жили тоді всі бідно, ходили босими аж до самих морозів, а ще вирощували коноплі, які потім товкли, ткали нитки та шили одяг.»
Родом ця сім’я з одного села Нерубайці, що на Кіровоградщині.
В 1949 році одружилися, після чого Олександр Дмитрович пішов до армії, де проходив службу довгих 3.5 роки. А в той час в сім’ї народилася донечка.
Після повернення з служби Олександр Дмитрович влаштувався на роботу на Тальнівський цукровий завод. Мусив добиратися на роботу пішки з свого рідного села. Пізніше вже переїхали в Тальне де знімали кімнату. А через деякий час доля закинула молоду сім’ю аж в Баку, де прожили 4 роки.
В 1959 році приїхали жити в Здобуток, де їм дали кімнату в будинку комунарів, а потім виділили і місце під будівництво хати.
Збудувати дім не вдалося, саме в селі продавали хату, яку і придбала сім’я на той час за неймовірну суму в 21 тисячу рублів, при заробітній платі на двох в 100 рублів на місяць.
Довго віддавали борги, але вже мали свій дім, в якому народилася ще одна донька.
Все в праці та в праці з ранку до ночі.
Олександр Дмитрович на вантажівці, а Лідія Назарівна 20 років в ланці, а потім ще 20 років поваром в дитячому садку.
Все життя Олександр Дмитрович пише картини, грає на багатьох музичних інструментах, Лідія Назарівна співає. ,,Так і живемо він грає, а я співаю,,- каже пані Лідія. До музики і малювання привчили і доньок. Одна з них Марія Олександрівна живе в селі, допомагає батькам, та бере участь у виступах в будинку культури та виступала на районній сцені.
А роботи Олександра Дмитровича неодноразово були на виставках не тільки в клубі, а й районі та області.
Щирі та доброзичливі люди з відкритою душею. Завжди раді гостям.
Нам потрібно вчитися в таких людей і розуміти, що не все можна купити за гроші, а кохання долає всі перешкоди.
Люся Чурпіта
всього переглядів 95 , сьогодні 1
