Зайшовши до кімнати в якій, ніби в музеї, все заставлене старими фото та книгами, Ольга Борисівна почала розповідь.

- От, як знести пам’ятник?- каже вона. Людина, яка скільки зробила для села та району, а зараз все забуто та знецінено.

Трішки про Федіра Дубковецького. Народився 2 травня 1894 року в селі Зарожани, Хотинського району, Чернівецької області, в селянській родині. Отримав не повну середню освіту. З 1908 року наймитував, працював у сільському господарстві, був працівником на цукровому заводі.

У 1917 році вступив до Червоної гвардії, а в 1919 році брав участь в Хотинському повстанні проти румунської влади.

В 1921 році одружився, а в 1922 році отримав три гектари землі, яку навіть обсіяти не було чим. Просив в заможного пана зерно, а обробити землю і посіяти допоміг комітет незаможних селян. Пізніше його обрали головою волосного комітету незаможних селян, адже був дуже активним та працьовитим.

В 1922 році, об’єднавшись ще з чотирма сім’ями, заснували комуну, яка вже в 1928 році налічувала 35 сімей.

В той час розійшлася слава про таке поселення по всій країні. І сюди почали приїздити багато сімей, тому постало питання про будівництво житла для переселенців. Збудували великий будинок, який назвали ,,будинком комунарів,,. В ньому діяла школа, дитячий садок, клуб та їдальня.

Мали в господарстві багато свиней, коней, корів та трактор, а ще організували пасіку з 13 вуликів.

Наприкінці 1929 року артіль ,,Вулик і бджола» було перейменовано на ,,Здобуток Жовтня».

З кожним днем слава про село розходилася далі і далі. Для переймання досвіду такої праці та проживання відомі чиновники приїздили з різних міст, районів та навіть були закордонні делегації.

Тут були розвинені всі галузі від виноробства до скотарства, тож подивитися було на що.

В час коли в 1932-33р прийшов голодомор в Здобутку жодна людина не померла.

За умілого керівництва Ф. І. Дубковецького було розбудовано нове охайне селище, збудована ГЕС та електрифіковано всі будівлі. Активно розвивалися культура, навчалися діти та кожен хто хотів працювати мав роботу, житло та гідну оплату праці.

Про таку людину можна говорити безкінечно. За більш детальною інформацією можете звернутися до сільської бібліотеки в якій є книги про заснування та розбудову села.

В селищі кожен знає, який вагомий внесок приніс Ф. І. Дубковецький. Всі пам’ятають про його справи та переказують дітям та онукам.